25 березня 2026 року Верховна Рада ухвалила закон №12254, спрямований на вдосконалення порядку вчинення правочинів в інтересах дітей. Документ комплексно змінює положення Цивільного та Сімейного кодексів і суттєво реформує підхід до управління та набуття майна дітьми.
Документ комплексно змінює положення Цивільного та Сімейного кодексів і суттєво реформує підхід до управління та набуття майна дітьми.
1. Спрощення набуття майна дітьми
Закон значно дерегулює процедури:
- • скасовано обов’язковий дозвіл органів опіки у випадках безоплатного набуття майна (зокрема нерухомості), якщо дитина вже ним користується;
- • спрощено оформлення прав на:
- • нерухомість
- • об’єкти незавершеного будівництва
- • майбутні об’єкти
- • інше цінне майно (включно з транспортом)
Фактично це зменшує бюрократичний бар’єр та прискорює оформлення прав власності на дітей.
2. Новий баланс у здійсненні батьківських повноважень
Запроваджено можливість вчинення правочинів:
- • без згоди одного з батьків у виняткових ситуаціях (полон, зникнення безвісти, відсутність участі у вихованні тощо).
Це вирішує практичну проблему блокування угод другим із батьків та адаптує право до умов воєнного стану.
3. Посилення принципу «найкращих інтересів дитини»
На нормативному рівні закріплено обов’язок:
- • батьків, усиновлювачів, опікунів використовувати майно дитини виключно в її інтересах.
Це підсилює вже існуючий підхід сімейного права, але формує чіткіший стандарт відповідальності.
4. Розширення доступу до правничої допомоги
Закон:
- • розширює право на безоплатну вторинну правничу допомогу для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування — на всі види правових послуг.
Це суттєво підсилює процесуальні гарантії захисту майнових прав дітей.
Практичне значення для юристів
Позитиви:
- • спрощення нотаріальних і реєстраційних процедур
- • зменшення ролі органів опіки у «технічних» випадках
- • більша гнучкість у здійсненні правочинів
- • підвищення доступу дітей до правового захисту
Потенційні ризики:
- • можливі зловживання при відчуженні/оформленні майна без контролю опіки
- • необхідність більш ретельної перевірки дотримання інтересів дитини нотаріусами та судами
- • зростання ролі судового контролю у спірних ситуаціях
Висновок
Закон формує більш ліберальну та практикоорієнтовану модель регулювання майнових прав дітей, зміщуючи акцент:
- • з адміністративного контролю → на відповідальність батьків і судовий контроль
- • з формальних процедур → на швидкість та ефективність набуття прав
Для практикуючих юристів це означає необхідність:
- • переоцінки підходів до супроводу угод за участю дітей
- • врахування нових винятків щодо згоди батьків
- • посиленого аналізу «інтересу дитини» як ключового критерію правомірності
Дата: 27.03.2026
